Фактори ризику та профілактика раку грудних залоз PDF Друк
Патологія грудної залози: фактори ризику та профілактика.


Генетична обумовленість відіграє безумовно значиму, але далеко не єдину роль у здоров’ї грудних залоз. Мутація гену BRCA1 (асоційованого з раком грудної залози) призводить до спадкової передачі слабкості контролю над мутаціями геному, тобто передається у спадок по материнській лінії не захворювання рак, а схильність до його розвитку через порушення механізмів «ремонту» ДНК при мутаціях, які трапляються в більшій чи меншій мірі.
Спосіб життя жінки може до певного ступеню визначати частоту мутацій ДНК і це є певним методом впливу на розвиток раку грудної залози.

Період плоду.
Внутрішньоутробне програмування обміну речовин та гормонального портрету майбутньої жінки. За період розвитку плоду характер харчування та поведінки матері формують тип реакції майбутньої дитини на оточуючі стресові ситуації, кількість спожитих цукрів – ступінь виробітку інсуліну (стимулюючий фактор росту клітин), пережиті стреси матері закладають інтенсивність реакції кортикоїдної та адренергічної системи. Таким чином, майбутній баланс гормональної регуляції дитини вибудовується з допомогою впливів вагітної матері на плід. Вага тіла, схильність до підвищення артеріального тиску, цукрового діабету та гормонально залежного раку часту мають закладку ще у дородовому періоді життя. Надзвичайно значимі в цей час для формування гормонального статусу майбутньої жінки уникнення психоемоційних стресів, гормональних впливів та шкідливих звичок, що мають руйнівний вплив на ендокринну систему вагітних. Такими зовнішніми чинниками з гормонально руйнівним потенціалом володіють ксеноестрогени (чужорідні естрогени) – діоксини (в побуті продукти спалювання сміття, моторні масла), пластмаси (пластиковий посуд), пестициди. До ксеноестрогенів належать метал кадмій, який жінка отримує головним чином з курінням цигарок, оскільки тютюн активно вбирає цей важкий метал з грунтів.

Період статевого дозрівання (пубертат).
При статевому дозріванні дівчаток важливим чинником для прогнозу майбутнього ризику раку груді є час настання перших менструацій, що дуже чітко залежить від ваги тіла підлітка. Чим пізніше наступає початок місячних, тим меншим є ризик розвитку раку. Тому таким відповідальним є контроль ваги тіла у дівчаток та заняття фізичними навантаженями. Відомо, що жирова клітковина є гормонально активною тканиною та продукує активні естрогени, тому «розгодовування» дівчаток і надмірна вага сприяють швидшому статевому дозріванню та початку менструальної функції. У дівчаток-спортсменок (легкоатлеток та гімнасток) відмічено пізніші настання місячних внаслідок інтенсивних фізичних навантажень, тому вплив фізичних вправ слід визнати сприятливим для зниження майбутнього ризику раку грудних залоз.

Статевозрілий (фертильний) період.
У фертильному періоді мають значення регулярність менструальних циклів, оскільки стресові ситуації, перевтоми та статеві інфекції призводять до однофазових ановуляторних циклів, коли естрогенові «хвилі» нашаровуються без прогестеронових «відпливів» та спричиняють надмірну проліферацію клітин в грудних залозах.
Вчасна перша вагітність та тривале (біля 1 року) грудне вигодовування дитини є надзвичайно корисним для здоров’я грудних залоз жінки. Вважається, що за час вагітності та грудного вигодовування клітини грудних залоз не піддаються циклічним естрогеновим впливам стимуляції росту, а також визрівають у функціонуючі клітини, що продукують молоко. Грудні залози після повноцінного грудного вигодовування позбавляються потенційно небезпечних зародкових «брунькових» клітин, з агресивним потенціалом до росту і розмноження. Чим більше народжувала жінка та, головне, годувала груддю дітей, тим менше ризик виникнення раку в її грудях.
Раптові переривання вагітностей (викидні та аборти), а також вживання гормональних протизаплідних засобів спричиняють гормональні кризи в організмі жінки та дуже відбиваються на здоров’ї грудних залоз.

Менопауза.
Найбільш небезпечний період для грудей – це перехід до менопаузи. У цей час в тканині грудних залоз відбуваються процеси повної інволюції – переродження залозистої тканини в жирову клітковину і це перетворення супроводжується апоптозом (внутрішня програма самоусунення) клітин епітелію та заміщенням сполучними й жировими клітинами. В залежності від поступового чи різкого гальмування естрогенової гормональної регуляції, стресових факторів, режиму фізичних навантажень, шкідливих звичок (куріння та алкоголь), надлишків у дієті та незбалансованого харчування процес інволюції може йти з переважанням руйнівних впливів, запалення та рубцювання, що створює зони з нерівномірним кровопостачанням та регуляцією, які можна виявляти клінічно та з допомогою мамографії. Ці вузлові зміни є загрозливими з точки зору можливого переродження в рак. У цьому віковому періоді на жінку лягають тяжкі соціальні та психоемоційні тягарі: піклування про дітей, що «стають на ноги», згасання сексуальної функції та ослаблення інтересу з боку статевого партнеру, незадоволення від гіпоестрогенних змін зовнішності (набір ваги, втрата тургору шкіри – зморшки та «мішки під очима»), втрата пам’яті та гостроти мислення, депресія, що також обумовлені зниженням гормональної активності яєчників. Додавання соціального напруження (фінансові труднощі у сім’ї, перед пенсійні негативні очікування, втрата близьких людей) – можуть стати «останньою краплиною» у зриві балансу в грудних залозах і проявитися «раптовою патологією». В цей період жінці надзвичайно необхідне уважне та чуйне ставлення як статевого партнера, дітей, так і колег по роботі й оточуючих. Онкологам відомі випадки, коли раптове розлучення чи смерть чоловіка чи близького родича дуже тяжко переноситься жінкою (плачі, туга, депресія) – і незабаром проявляється вузол в груді, що виявляється злоякісною пухлиною.

Профілактичний вплив на стан грудних залоз.
Вплив на вирівняння патологічної інволюції до певної межі залежить від способу життя та харчування. Помірні фізичні навантаження витрачають зайві калорії та активні гормональні впливи з організму жінки, додають ендорфінів та знімають хронічний стрес.
Харчування із свіжими овочами та фруктами, а також ягодами, особливо багатими антиоксидантами, гальмують запальні та перекисноокислювальні процеси в тканині грудних залоз. Усі продукти, що мають антиестрогеновий вплив (слабкі фітоестрогени соєвих бобів, червоного винограду, багаті на ароматазу гриби) з давних давен у різних народів застосовуються як профілактика раку грудних залоз із допомогою харчування. Також зниження запальних та перекисних процесів сприяють ненасичені жирні кислоти океанічних сортів риби (лосось, тунець та ін..), жирні кислоти оливкової олії та льону. Навіть проста кулінарна звичка вживати олії в готуванні їжі замість масла та сала вже зменшує шкідливе навантаження на обмін речовин.
Таким, чином через контроль ваги тіла, фізичні вправи та вміст наших тарілок можна витворювати не лише красиві м’язи, але й красиві та здорові груди.