Хімія навколо нас і рак грудної залози

  Для виникнення раку грудної залози відомі три головні фактори ризику -

1)у 5% усіх випадків цього раку він спричинений успадкуванням певних генів (цей вид раку більш типовий для жінок молодого віку),

2)переїдання жирною їжею та

3)тривалий вплив естрогенів під час життя жінки (ранній початок місячних, пізня менопауза, бездітність та пізня перша повноцінна вагітність).

На сьогодні до цього додається важливий фактор – вплив на організм зовнішніх естрогенних стимулів – вживання гормональних протизаплідних засобів та естрогенної замісної терапії після менопаузи.

 

Ці головні три фактори можуть обумовити лише 25% росту раку грудної залози за останні 50 років.

Хімізований побут і довкілля

Інші фактори ризику - екологічні та побутові. На жаль, людина сама створила цілій клас хімічних сполук, що дуже стійкі в природному середовищі, здатні накопичуватися в біологічних об’єктах (водоростях, рачках, рибі), а потім потрапляти в організм людини разом з їжею в концентраціях, що в тисячі разів перевищують допустимі рівні. Такі речовини руйнують гормональну та імунну системи маленької дитини і належать до класу «ендокринних руйнувачів». Їх доволі багато  – це хлорорганічні пестициди, продукти хлорування целюлози при виготовленні паперу, органічні сполуки хлорування питної води, діоксиноподібні домішки у продуктах згоряння пластикового сміття, викиди хімічної, текстильної та машинобудівної промисловості. Чудові та корисні вогнетривкі рідини (моторні масла, гідравліка) та електростійкі матеріали в конденсаторах насправді виявилися досить шкідливими «ендокринними руйнувачами», що забруднюють екологію та зберігаються у грунтах і водоймах десятки років.

Сенсаційні результати у 1970-х роках оприлюднили дослідники Великих Озер півночі США, коли було виявлено різке перевищення рівня діоксиноподібних речовин у рибі, що складала основу раціону населення узбережжя. Вивчаючи здоров’я дітей у сім’ях, що харчувалися рибою цих озер, вчені зафіксували їх значне і тривале відставання в розумовому розвитку аж до 13-річного віку.

 

У екологічно безпечних районах  діти хворіють частіше

Рівень гормонально-залежного раку в розвиненому світі стрімко зростає і причиною цього вчені називають естрогенізацію екологічного середовища. (Екос - від грецького «дім)

За даними наукової публікації у Issue of Cancer Research клітини простати у чоловіків надзвичайно бурхливо реагують на вплив хімічної естрогено-подібної речовини бісфенолу А, котрий є промисловим естрогеновим забрудником екології та продуктом, що входить до складу харчової тари, пакетів для молока, пластикових пакетів для зберігання харчів та ліків. Щороку промисловість випускає до 2,5 мільйонів тон цієї хімічної речовини. Певні клітини простати з мутацією рецептора до чоловічих гормонів можуть стимулюватися цим компонентом, перероджуючись у злоякісні, і можуть бути нечутливими до сучасного лікування раку простати блокаторами андрогенів. За думкою професора відділу клітинної біології Цінцінатського центру екогенетики Karen Knudsen таким раком простати може виявитися від 9 до 25% усіх раків простати.

У США впродовж цього року було встановлено діагнозу рак простати у 220 тис чоловіків та померло 29 тис осіб. Цей вид раку є другим за частотою в США серед усіх видів раку та, як тепер відомо, залежить від естрогенових компонентів у їжі та питній воді, що потрапляють в організм в сучасну «хімічну» епоху.

У квітні 2007року нове дослідження центру екоонкології Пітсбурзького університету виявило у рибі з річок Пітсбургу речовини, що впливали, подібно до естрогенових гормонів (жіночих статевих гормонів). Оскільки риба є біологічним датчиком чистоти водоймищ та може концентрувати в собі хімікати води, забили тривогу, оскільки фемінізуючі (спричиняючи ознаки перебудови тіла в бік жіночих рис та властивостей) хімічні речовини здатні були потрапити в водогони жителів. Результати, представлені на засіданні Американської асоціації дослідників раку у Лос-Анжелесі вказували на здатність виявлених у рибі речовин стимулювати ріст естроген-чутливих клітин раку грудної залози і найбільший ріст ракових клітин спричиняли проби риб з водоймищ, найбільш забруднених промисловими та муніципальними скидами рідких відходів.

Доктор Ігон (Dr. Eagon) сказав: «Нам відомі сотні, а навіть тисячі хімічних речовин в зовнішньому середовищі, що можуть мати естрогенну активність. Ці речовини, зазвичай, походять з промислових забруднень(переважно кадмій та інші важкі метали – примітка моя – О.Тріль), тваринницьких ферм (стимулятори росту тварин та пестициди – прим О.Тріль), скидів хімічної та фармацевтичної промисловості (домішки засобів боротьби з шкідниками, напр.., колорадським жуком, залишки медикаментів). Найбільшою несподіванкою стало те, що ці естрогенні речовини були присутні в рибі в значних концентраціях, що легко визначаються сучасними лабораторними пробами.»

Ці результати мали значне суспільно важливе значення з точки зору охорони здоров’я, оскільки річки, де була піймана риба для проб, використовуються для постачання питної води населенню. На сьогодні здійнялася хвиля активності дослідників, що вивчають практичне значення екологічного естрогеннного навантаження для виникнення певних гормонально-залежних видів раку та порушень розвитку дитячого покоління (гормонального та розумового). У спільні дослідження залучені ряд університетів та наукових центрів Пітсбурга в рамках дослідницького проекту та Акції «Чиста вода».

 

Органохлориди – токсичні!

У 1990-х ізраїльські вчені Elihu Richter and Jerry Westin відкрили неочікуване відхилення у неприємному рості статистики раку. Вони виявили, що між 1976 та 1986 роками Ізраель став єдиною з 28 країн, котрі моніторували онкологічну захворюваність, у котрій знизилася смертність від раку грудної залози. І це відбулося незважаючи на зростання ризику цього раку серед мешканців країни (рівень споживання жирів на душу населення, пізньої першої вагітності) та попередньої динаміки зростання рівнів раку грудей, що узгоджувалося з епідемією цього раку й в інших країнах. Згідно попередніх оцінок в Ізраїлі очікували біля 20%зростання рівня смертності від раку грудної залози, а отримали 8% падіння цього показника! А у групі молодих жінок – падіння на 34!!! Тобто розбіжність прогнозів і дійсності складала біля 50%.

Вчені пов’язали таке падіння смертності із забороною в країні застосування з 1978 р. трьох хлорорганічних пестицидів – альфа-бензенгексахлориду, ліндану та ДДТ, що широко застосовувалися в тваринництві для вирощування кормів. Рівні цих пестицидів у молоці тварин в Ізраїлі перевищували аналогічні рівні у США в 100-1000 разів.

Скептичні думки про надто швидкий вплив заборони пестицидів на падіння смертності від раку знайшло пояснення, що хлорорганічні речовини є повними канцерогенами, що не лише провокують мутації, але й промотують рак (спричиняють стимуляцію росту мутованих клітин). Досліди на тваринах ще в 1960-х роках підтверджують виникнення раку грудної залози під впливом хлорорганічних речовин.

Для виникнення раку грудної залози відомі три головні фактори ризику -

у 5% усіх випадків цього раку він спричинений успадкуванням певних генів (цей вид раку більш типовий для жінок молодого віку), переїдання жирною їжею та тривалий вплив естрогенів під час життя жінки (ранній початок місячних, пізня менопауза, бездітність та пізня перша повноцінна вагітність).

На сьогодні до цього додається важливий фактор – вплив на організм зовнішніх естрогенних стимулів – вживання гормональних протизаплідних засобів та естрогенної замісної терапії після менопаузи.

 

Про автора:  Орест Тріль, хірург-онколог, заступник головного лікаря Львівського регіонального онкоцентру