Медичні наслідки голодомору в Україні у 1932-33 роках. PDF Друк
7 листопада 2013 р. на засіданні Наукового товариства імені Шевченка в музеї історії медицини по вул. Кармелюка, 3 відбувся виступ д-ра Тріля О.В. з доповіддю "Медичні наслідки голодомору в Україні у 1932-33 роках".
У доповіді д-ра Ореста Тріля розкриваються мотиви штучно створеного Голодомору 1032-33р. в Україні як засіб знищення радянською владною верхівкою відносної національно-культурної автономії Радянської України, а заодно і винищення будь-яких намагань українського народу до національної відбудови. Розсекречені матеріали ГДА СБУ, свідчення статистичних даних, іноземних дипломатів вказують на спланованому геноциді українського селянства, педагогічних кадрів, українських наукових установ, церков, масовому заселенню вихолощених земель чужинцями без вираженої національної приналежності. Зумисно створена психологічна ситуація розпуки й безнадії підсилювала сприйняття Голодомору з позиції безвиході й безнадії, що паралізувало людську опірність та збільшувало масштаби деградації й моральної руїни нації. Безпосередні медичні проблеми, що виникали на фоні харчової недостатності, описані у сухих рядках статистики смертей та свідченнях очевидців – крім прямих ефектів голоду на людський організм, реєструвалися масові спалахи інфекційних захворювань, чому сприяло політично мотивована ізоляція села, відсутність соціальної турботи за хворими та санітарної роботи з джерелами інфекції, спричинення масової міграції дорослих і дітей з метою порятунку. Описано відтерміновані наслідки Голодомору, як чисто медичні (генетичні, репродуктивні), так і набування психологічного типу реагування на обставини життя, що несуть довготривалі зміни особистості і типу поведінки, а отже і певні проблеми в стані здоров’я населення.